Чорногорія

Чорногорія, найчастіше використовується «італійізований» варіант Montenegro — держава в південно-східній Європі, на Адріатичному узбережжі Балканського півострова. Назва походить від топоніма Чорна гора.

Омивається Адріатичним морем, має сухопутні кордони з Хорватією на заході, Боснією і Герцеговиною на північному заході, Сербією на північному сході, Косово на сході та Албанією на південному сході.

До червня 2006 року була частиною конфедеративного Державного Союзу Сербії і Чорногорії, займаючи 13,5% його сукупної території. Незалежність Чорногорії проголошена 3 червня 2006 року.

Територію країни можна умовно розділити на три частини: узбережжя Адріатичного моря, відносно рівнинну центральну частину країни, на якій розташовані два її найбільших міста: Подгориця і Нікшич, і гірські системи сходу країни.

Клімат: У північній Чорногорії — помірно-континентальний, на Адріатичному узбережжі — середземноморський. У приморській області літо зазвичай тривале, спекотне (+23-25 °С) і досить сухе, зима — коротка і прохолодна (+3-7 °С). У гірських районах помірно тепле літо (+19-25 °С) і відносно холодна зима (від +5 до −10 °C), опади випадають переважно у вигляді снігу. Опади випадає від 500 до 1500 мм на рік, переважно у вигляді дощу, в горах біля морського узбережжя місцями випадає понад 3000 мм. У північних областях Чорногорії сніг лежить до 5 місяців на рік. Кількість сонячних годин на рік: в Ігало — 2386, в Ульцині — 2700.

Населення: Національний склад населення: чорногорці — 43,16 %, серби — 31,99%, боснійці — 7,77 %, албанці — 5,03 %, мусульмани — 3,97 %, хорвати — 1,10 %, росіяни — 1,00 %, цигани — 0,42 %, інші — 5,56 %

Мови: сербська та албанська

Релігія: православ'я, іслам, католицизм

Чорногорія — це країна, повна контрастів і природних красот: чисте і прозоре Адріатичне море, неповторні пляжі — піщані, галькові і кам'янисті. У Чорногорії найбільша кількість сонячних днів у році і дивно маленька територія, всього кілька кілометрів або кілька десятків метрів. Для відпочинку можна вибрати місця, як віддалені від населених пунктів, так і поруч з ними або біля самого готелю. Пляжі всюди — в затоках, на кам'яних берегах, в оточенні дерев маслини, полів і соснових лісів. Деякі з цих пляжів відкриті для вітрів, сонця і хвиль, деякі пропонують вид на відкрите море.

Є готелі-хмарочоси і готелі-бунгало, є готелі в печерах і навіть готелі-кораблі. Але тільки в Чорногорії є готель-острів! А ще Чорногорія — єдина з країн колишньої Югославії, на території якої за всі ці роки не пролунало жодного пострілу.

Назву країні дали, виявляється, турки, які протягом п'яти століть намагалися підкорити цей чудовий куточок Південної Європи, але до кінця так і не змогли. Гори в Чорногорії дійсно підходять для відпочинку в Чорногорії майже до самого Адріатичного моря, що і пояснює прекрасний клімат на морських курортах країни. Тут починається течія, яка потім омиває інші країни Адріатики, і саме тому біля берегів Чорногорії найчистіша морська вода. Природа Чорногорії настільки добре збереглася, що навіть отримала статус «екологічної країни». Піщані та галькові пляжі Адріатики простягнулися на 73 км, причому «Великий пляж» в Улцині має довжину аж 13 км.

На єдиному в Південній Європі фіорді — Бококоторській затоці — розташований курорт Ігало з власним мікрокліматом і лікувальними грязями, які допомагають при лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. Про історичні зв'язки Чорногорії та Росії нагадує розташоване тут же місто Котор з вежами та палацами 7-8 століть та старовинними верфями. На ці верфі посилав для навчання своїх майбутніх мореплавців ще Петро Великий, а один з місцевих чорногорських моряків став російським адміралом.

Ще однією унікальною пам'яткою Чорногорії є Скадарське озеро, розташоване нижче рівня моря і являє собою справжнє пташине царство. Дуже цікаві екскурсії в каньйон річки Тари глибиною 1300 метрів і в гірський район Ловчен з мавзолеєм Петра Петровича Негоша — духовного лідера і правителя Чорногорії, вірші якого напам'ять знає кожен чорногорець. Приголомшливе враження на російських туристів справляє монастир Острог з мощами Св. Василя Острозького, а в стіні Цетинського монастиря в старій столиці знаходиться забальзамована рука Іоанна Хрестителя.